Українська література, вопрос опубликован 18.03.2019 12:00 Chtoooo0

Твір - роздум на морально - етичну тему в публіцистичному стилі на тему творити добро – це просто​

Ответы
Ответ добавил: Гость

калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. але для нього земля є засобом збагачення, наживи: «як радісно тебе загрібати докупи, в одні приобрітав би тебе без ліку». власницька любов до землі, думаю, не приносить йому радості, а примушує думати лише про гроші, бариші, збагачення.герасим — працьовита людина, але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним. він працює з ранку до вечора сам, примушує працювати не рук дружину параску і сина романа. заради достатку і збагачення калитка здатний пожертвувати коханням і щастям романа та мотрі. посватати дівчину він обіцяє для того, щоб вона краще працювала, старалася. а сина хоче одружити з пузирівною, заявляючи: «мені треба невістку з приданим, з грішми».калитка — жадібний і скупий. з великим задоволенням він розповідає копачеві, як, заміж дочку, не додав п'ять тисяч приданого і весілля перетворилося на загальну бійку. цей господар шкодує окрайця хліба для робітника, змушує його повернути скибку назад. «і тобі не гріх? неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! не пропадеш, як до обіду » своїх робітників калитка вважає ледарями, у яких тільки одна думка: « би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать». тому і наглядає за ними, слідкує, щоб вчасно стали до роботи.калитка заздрить багатшим жолудеві та пузиреві, не вірить, що вони досягли цього чесним шляхом. у гонитві за наживою, у бажанні взяти гору над іншими хазяями калитка йде на злочинні махінації. за п'ять тисяч карбованців він хоче купити сто тисяч. самому страшно братися за цю невідому справу, тому калитка запрошує кума, щоб той обміняв фальшиві гроші. цей сільський багатій любить, як кажуть у народі, загрібати жар чужими руками. хоча калитка і хотів обдурити досвідченого шахрая, сам пошився в дурні, отримавши замість сподіваних грошей мішок з чистими папірцями. у відчаї він хоче накласти на себе руки, заявляючи: «краще смерть, ніж така потеря! »я вважаю, що герасим калитка — черства й безсердечна людина, для якої немає нічого святого. він жорстокий і страшний, бо може пожертвувати навіть щастям власних дітей заради збагачення.

Ответ добавил: Гость

і ось через декілька хвилин я вже занурилась у інший світ – світ дуже цікавої книги, де мої однолітки ява рень і павлуша завгородній, по іншому – іван васильович і павло денисович дуже веселі, винахідливі та дружні хлопці. надзвичайно захопило мене те, що хлопці дуже хотіли стати винахідниками. в їхніх мріях було викопати метро під свинарником, зробити підводний човен, вони намагаються влаштувати справжню кориду з коровою контрибуцією, беруть участь у театральних постановах разом з однокласниками – звичайно, все це не без пригод і не без гумору!

найяскравішою подією книги для мене стала історія, яку розповідав павлуша. ця історія сталася з явою. коли він через переекзаменовку, з павлушею поїхав шукати острів посеред плавнів, щоб там жити як робінзон крузо. а натомість павлуша прозвав яву робінзон кукурудзо. багато гумору у цій ситуації, але як приємно, що друг підтримав яву та не покинув у скрутну хвилину.

хлопці один одному підходять за характером, обидва бешкетники. ява любить морозиво і якось з’їв аж вісім порцій за один раз. а павлуша полюбляє вареники з вишнею і за раз може з’їсти цілу миску. друзі – не розлий вода. читаючи майже детективні історії щоденних клопотів яви з павлушею, дивуєшся їх вмінню з гумором ставитися до життя, щирості, здатності на високі й інтенсивні переживання. вони не бояться помилятися й виправляють власні й чужі промахи з такою ж завзятістю й наполегливістю, як і беруться за нові справи. ява та павлуша щиро хочуть стати справжніми героями і ощасливити світ: зробити його кращим, світлішим і щирішим до всіх.

якщо спитати мене, який герой мені більше припав до душі, мабуть не зможу відповісти на це питання, сприймаю друзів лише разом. тому найбільшою трагедією книги для мене стала третя частина, коли вони посварилися. але радувало те, що навіть у сварці хлопці завжди думали лише один про одного. пригадували своє знайомство на баштані під час гри у єгипетських фараонів на пірамідах з кавунів та інші свої пригоди. хлопці дуже сумували один за одним, за можливістю поспілкуватися, але гордість не давала їм можливості товаришувати як і раніше. та якою радісною подією стало для мене примирення товаришів! зараз я чітко розумію, що треба цінувати дружбу та у сварках не соромитися робити перший крок, щоб розібратися.

на мою думку, трилогія всеволода нестайка «тореодори з васюківки» – не просто весела дитяча книжка з чудовою мовою і гумором. це посібник дружби і доброти. і поки на землі буде дружба, книжку нестайка будуть читати. я дуже пишаюся тим, що цю книгу читали мої батьки, прочитала її і я та, сподіваюся, будуть читати мої діти.

Ответ добавил: Гость

я думаю, что более зло, чем добро, так как полностью довольный всем, удовлетворённый человек, не имеет целей, стремлений, и в конце концов просто теряет смысл жизни для себя. 

Больше вопросов по Українськой літературе